Як налаштувати роутер без допомоги спеціаліста

Інтернет - блог про інтернет

Налаштування роутера — це важливий етап у створенні стабільного та безпечного домашнього або офісного інтернет-з’єднання. Правильна конфігурація роутера забезпечує надійний доступ до Інтернету для всіх підключених пристроїв, дозволяє контролювати використання мережі та підвищує рівень безпеки вашої інформації. У цій статті ми розглянемо покроковий процес налаштування роутера, включаючи вибір оптимальних параметрів, підключення до провайдера та налаштування бездротової мережі. Завдяки цим рекомендаціям ви зможете без труднощів налаштувати свій роутер та насолоджуватися безперебійним доступом до мережі.

Підключення роутера

Усі роутери виглядають приблизно однаково: дроти ззаду, лампочки спереду. На задній стороні знаходяться роз’єм живлення та мережні порти RJ-45. Один із них призначений для кабелю від інтернет-провайдера. Він підписаний як Internet чи WAN (зовнішня мережа). Інші порти цього типу підписані як LAN . Вони потрібні для підключення домашніх комп’ютерів, телевізорів та інших пристроїв кабелю. На деяких моделях є порт для DSL -інтернету (по телефонній лінії) і USB -роз’єм для зовнішніх накопичувачів або модемів мобільного зв’язку (3G/4G), а в найновіших і найпросунутіших пристроях також є порти для підключення SFP-модулів. Останні часто використовуються для конвертування оптичного сигналу в цифровий.

На задній панелі може бути кілька кнопок. Залежно від моделі їхня кількість може відрізнятися. Серед них: кнопка увімкнення, кнопка відключення бездротової мережі, кнопка WPS та кнопка Reset. Остання зустрічається на будь-якому роутері. Вона скидає всі налаштування пристрою до заводських значень і зазвичай втоплена в корпус, щоб запобігти випадковому натисканню. Щоб натиснути на неї, потрібно скористатися тонким предметом, наприклад, розігнутою скріпкою.

Якщо ви хочете лише перезавантажити роутер (наприклад, при проблемах з інтернетом), то не потрібно натискати на Reset. Достатньо кілька разів натиснути кнопку увімкнення або просто вимкнути блок живлення пристрою від розетки, а потім підключити його заново.

На лицьовій панелі маршрутизатора є кілька індикаторів, які відображають стан пристрою. Кожна фірма і модель мають свій набір і порядок індикаторів.

Якщо роутер роздаватиме інтернет лише на бездротові пристрої, достатньо підключити два кабелі (живлення та інтернет), увімкнути пристрій та дочекатися, коли засвітиться індикатор бездротової мережі Wi-Fi.

Якщо комп’ютер підключатиметься кабелем, потрібно використовувати роз’єм LAN і дочекатися, коли засвітиться відповідний індикатор.

Підключаємось до роутера

Для налаштування роутера необхідно підключитись до нього з комп’ютера, ноутбука, планшета або навіть смартфона.

Якщо є ноутбук чи комп’ютер із мережевою картою, то простіше зробити це кабелем. Пошукайте в коробці з під роутера патч-корд – це шматок кабелю з двома роз’ємами RJ-45. Один кінець кабелю підключаємо до комп’ютера, інший — до LAN-порту. Ось так:

Але можна підключитися і Wi-Fi. Переверніть роутер і знайдіть наклейки – зазвичай там вказано назву стандартної мережі та пароль до неї. У дводіапазонних роутерів таких мереж дві, другий ім’я відрізняється від першої лише додаванням до назви «5G». Підключатися можна до будь-якої з них, пароль обох однаковий. Якщо інформації на наклейках немає, пошукайте в списку бездротових мереж нову з назвою, схожою на назву роутера. Цілком можливо, що виробник не став захищати початкову точку доступу паролем.

При підключенні кабелем жодних паролів та мереж вказувати спеціально не потрібно – все має запрацювати автоматично.

Перевірте статус підключення до мережі. Якщо раптом все підключилося, вам пощастило, і можна переходити відразу до налаштування. А от якщо підключитися не виходить, вилазить віконце з вимогою пароля, або не знаходиться мережа з потрібним ім’ям, тоді розбираємося далі.

Скидання до заводських налаштувань

Якщо роутер не новий з магазину, то, ймовірно, хтось вже змінював налаштування Wi-Fi, тому вам і не вдається підключитись. Якщо дізнатися пароль мережі неможливо, налаштування потрібно скинути. Для цього візьміть розігнуту скріпку та натисніть кнопку Reset при увімкненому роутері.

Олівець теж зійде!

Краще потримати кнопку кілька секунд, тому що для захисту від випадкового натискання на деяких моделях скидання відбувається лише через 3–15 секунд безперервного натискання. Під час скидання налаштувань назва мережі Wi-Fi та пароль до неї також скинуться на заводські. Тепер можна спробувати ще раз підключитися.

Неможливо підключитися кабелем

Деякі настройки роутера можуть заважати підключенню по кабелю. Зараз це рідкість, але все ж таки таке може зустрічатися в унікальних випадках. Тут також допоможе скидання до заводських налаштувань. Якщо навіть після скидання не вдається підключитись, значить щось не так з налаштуваннями комп’ютера. Але і це можна вирішити.

Натисніть на піктограму мережі в нижньому правому куті екрана та виберіть пункт «Параметри мережі та Інтернет». У вікні клацніть «Налаштування параметрів адаптера». Потім натисніть правою кнопкою миші на піктограму підключення, що використовується, — дротове або бездротове — і виберіть «Властивості». Серед параметрів, що відкрилися, потрібно зайти у властивості протоколу IP версії 4.

У них IP-адреса та DNS мають бути виставлені в положення «Отримати автоматично». Якщо підключитися все ще не вдається, спробуйте повторити ті самі дії з іншого комп’ютера.

Налаштування роутера

Маршрутизатор налаштовується через панель адміністратора. Вона виглядає як звичайний сайт, і заходити до цієї панелі потрібно також. Відкривайте браузер і вводьте адресний веб-інтерфейс роутера в адресному рядку — як правило, його можна знайти на наклейці задньої панелі пристрою або в документації. Це може бути IP-адреса на зразок 192.168.0.1 або 192.168.1.1. На безлічі сучасних моделей замість нього вказується веб-адреса роутера – наприклад, my.keenetic.net. Вводимо в браузерний рядок та потрапляємо на подібну сторінку.

Те саме і з паролями. На наклейках старих моделей вказано ім’я користувача та пароль за промовчанням. На нових моделях такого ви можете не натрапити. Де взяти пароль? Тут усе просто. Ці моделі самі просять встановити пароль при першому вході в систему, так що вибір тільки за вами.

У кожного виробника та кожного роутера «сайт» налаштування виглядає по-різному. Найпростіше вивчити інструкцію до роутера, але можна використовувати і метод наукового тику — якщо щось піде не так, ви завжди зможете скинути налаштування до заводських.

Важливо в панелі адміністрування знайти наступні розділи:

  • Швидке налаштування (швидкий старт, майстер налаштування тощо) дозволить покроково внести всі необхідні параметри для налаштування інтернету та бездротової мережі.
  • Бездротова мережа (Wi-Fi, бездротовий режим тощо) — сторінка розширених налаштувань Wi-Fi для зміни назви мережі, пароля, додаткових опцій, увімкнення гостьової мережі.
  • Безпека (адміністрування, контроль доступу або подібне) — на цій сторінці можна буде змінити пароль на вхід до панелі адміністрування та заборонити зміну налаштувань ззовні.
  • Інтернет (мережа, WAN, DSL, з’єднання або щось подібне) — розділ, де налаштовуються параметри з’єднання з постачальником послуг. Зазвичай майстер швидкого налаштування справляється, але іноді доводиться щось міняти додатково.

Швидке налаштування

Опцію швидкого налаштування мають усі сучасні роутери – майстер налаштування запросить усі потрібні параметри, не акцентуючи увагу на додаткових налаштуваннях.

Підготуйте такі дані, які майстер швидкого налаштування напевно у вас запросить:

  • Тип з’єднання визначає спосіб, яким ваш провайдер здійснює підключення клієнтів до Інтернету. Він зазначений у договорі чи додатку до нього.
  • логін та пароль для входу в інтернет також можна знайти у договорі. Не треба плутати ці логін та пароль з обліковими даними для доступу до налаштування роутера або для доступу до особистого кабінету на сайті провайдера (вони можуть зустрічатися в договорі).
  • шлюз – при деяких типах з’єднання майстер може вимагати і цей параметр, який у цьому випадку теж потрібно дізнатися у провайдера. Зазвичай, це чотири числа, розділені точками (наприклад, 88.12.0.88). Саме так його і слід запровадити.
  • Ім’я мережі Wi-Fi (SSID) – під цим ім’ям ваша мережа буде видно у списку бездротових мереж. При виборі імені мережі пам’ятайте, що її видно всім у радіусі як мінімум півсотні метрів, у тому числі вашим сусідам. Найкраще використовувати нейтральні імена, які не містять вашого імені, номера квартири або будинку, а також якихось слів, які можуть здатися іншим образливими.
  • пароль (ключ) доступу до Wi-Fi — буде потрібний будь-який пристрій, який намагається підключитися до бездротової мережі. Постарайтеся вибрати пароль складніший, ніж 12345678 або дата вашого народження – навіть якщо ви впевнені, що хакерам ви абсолютно не цікаві, зайві “гості” зменшать швидкість підключення. Програми переборів паролів також легко справляються зі стандартними англійськими словами, тому не варто використовувати і їх як пароль.

Для того, щоб ймовірність злому вашої мережі стала близькою до нуля, задайте пароль, що складається впереміш із цифр, спеціальних символів (*,!, % і т. д.), великих і малих літер. Щоб не писати зовсім мішанину, яку неможливо запам’ятати, можна використовувати схожі цифри чи спецсимволи замість літер у словах. Наприклад, замість “Terminator” написати “T3rm! n4t0r”. Але в будь-якому випадку після створення пароля запишіть його собі кудись, щоб ненароком не забути порядок літер та символів у ньому.

  • MAC-адреса може знадобитися, якщо провайдер здійснює прив’язку кабелю до конкретного пристрою. Тут не вам потрібно вводити інформацію, а навпаки знайти МАС-адресу вашого пристрою (на його корпусі або в панелі налаштувань) і повідомити провайдера.

Буває, що початкові налаштування провайдера передбачали вихід в інтернет безпосередньо з комп’ютера, а тепер ви хочете підключити до кабелю роутер. В цьому випадку як МАС-адреса роутера слід задати МАС-адресу мережевої карти того комп’ютера, з якого раніше здійснювався вихід в інтернет.

Багато роутерів дозволяють клонувати МАС-адресу мережевої карти комп’ютера, з якої ви зайшли в веб-інтерфейс – якщо раніше в інтернет ви виходили саме з цього комп’ютера, то опція клонування МАС-адреси може помітно прискорити його встановлення.

Додаткові налаштування Wi-Fi

У розділі налаштування бездротової мережі можна змінити пароль на Wi-Fi, ім’я мережі (SSID) та встановити деякі додаткові параметри.

Якщо ви знаходитесь в панелі адміністрування і при цьому самі підключені до роутера через Wi-Fi, то після зміни параметрів мовлення мережі вам доведеться знову підключитися до неї з новим ім’ям та паролем.

Можна приховати SSID із доступного всім списку мереж – правда потім, щоб підключити до неї новий пристрій, ім’я мережі доведеться вбивати вручну. Опція вередлива і користуватися нею краще з обережністю — не всі пристрої нормально підключаються до «невидимих» мереж.

Зверніть увагу на технології аутентифікації, що використовуються – загальноприйнятим для домашніх мереж на сьогоднішній день є стандарт аутентифікації WPA2-PSK з шифруванням за алгоритмом AES, але більшість сучасних пристроїв вже працюють з алгоритмом WPA3.

Можна також налаштувати радіочастотний канал, що використовується мережею, хоча більшість роутерів зазвичай автоматично вибирають найменш завантажений. Двохдіапазонні роутери ведуть мовлення відразу дві мережі в різних діапазонах. Для кожної з мереж всі наведені вище параметри можна налаштувати незалежно, але майже завжди роутер просто клонує налаштування з мережі 2,4 ГГц в 5 ГГц, додаючи до назви точки щось типу «5g».

До речі, в деяких роутерах є цікава фіча – якщо задати однакові імена мереж для 2,4 ГГц і 5 ГГц, то роутер буде мовити під однією назвою, а пристрої, що приймають сигнал, самостійно виберуть переважний діапазон, виходячи з потужності сигналу та інших показників.

Всередині розділу налаштування бездротового режиму (або окремо залежить від виробника) є ще два параметри, на які слід звернути увагу: WPS і гостьова мережа.

WPS – це технологія автоматичного захищеного налаштування з’єднання, в якій виявилося декілька вразливостей. Якщо ви не хочете, щоб до вашої мережі підключалися чужі користувачі, в обхід навіть найскладнішого пароля, цю функцію потрібно вимкнути. І більше не вмикати.

Гостьова мережа стане в нагоді, якщо ви готові ділитися з гостями інтернетом, але не хочете давати їм доступ до своєї локальної мережі (до пристроїв, підключених кабелем LAN та Wi-Fi). При включенні гостьової мережі створюється окрема Wi-Fi точка з окремим ім’ям та паролем, які можна сміливо називати гостям. Як і у випадку з основною мережею, дводіапазонні роутери можуть мати дві такі мережі.

Додаткові налаштування безпеки

Зверніть увагу на віддалений доступ — за замовчуванням він повинен бути вимкнений, але були випадки, коли провайдери постачали роутери з віддаленим доступом. Робилося це начебто для зручності налаштування роутерів користувачів техпідтримкою, але треба розуміти — при цьому техпідтримка може отримати повний доступ до локальних мереж користувачів. У старих моделях роутерів потрібно переконатися, що у вкладці віддаленого доступу немає жодних IP-адрес – якщо вони присутні, їх потрібно видалити. У нових моделях він зазвичай відключається простіше – зняттям відповідної галочки в налаштуваннях.

Щоправда, у такому разі ви більше не зможете підключитися до налаштувань роутера з будь-якої точки світу. Це реалізовано в багатьох сучасних пристроях — наприклад, Keenetic має фірмовий мобільний додаток, за допомогою якого можна конфігурувати будь-які роутери, з якими було встановлено пару.

При цьому існує й інший спосіб віддаленого керування, наприклад, за протоколами HTTP, Telnet та SSH. Ось ці функції краще відключити, як кажуть, на корені, тому що вони дозволяють керувати роутером на найнижчому рівні, тобто, на рівні мікропроцесора.

Коли будь-який спосіб віддаленого доступу вимкнено, із зовнішнього світу ніхто до роутера не підключиться, чого не можна сказати про вашу локальну мережу. Але, перебуваючи в організованій нами мережі, зловмисник все ще зможе отримати доступ до налаштувань роутера, якщо ми полінуємося змінити його на безпечний. Зазвичай це у тому розділі, як і управління доступом. Так що, якщо ви хочете, щоб і з локальної мережі доступ до налаштувань роутера був тільки у вас, стандартний пароль потрібно змінити.

Як і пароль мережі, пароль доступу теж краще кудись записати. Якщо ви забудете його, роутер доведеться скидати і робити все налаштування заново.

Більшість сучасних роутерів має функцію резервного копіювання налаштувань. Коли ви повністю завершите налаштування, є сенс нею скористатися – всі налаштування будуть збережені на вашому ПК у вигляді файлу. Якщо пізніше ви змінюватимете якісь налаштування роутера і зробите щось не так, то вам не доведеться все налаштовувати вручну з нуля – просто відновіть колишні налаштування за допомогою резервної копії за пару хвилин.

Чек-лист як налаштувати роутер

Якщо щось не виходить, перевірте ще раз, що ви все зробили правильно і в потрібній послідовності:

  • У вас є роутер та кабель «з інтернетом» від провайдера.
  • Ви правильно підключили кабелі до роутера та включили його в мережу.
  • Роутер новий, або ви скинули заводські налаштування.
  • Ви підключаєтеся кабелем або Wi-Fi.
  • Комп’ютер, підключений до роутера, налаштований на автоматичне отримання IP-адреси.
  • Ви знайшли ім’я мережі (SSID) та пароль для входу.
  • Ви знайшли адресу веб-інтерфейсу, логін та пароль або скористалися найбільш поширеними (192.168.0.1 або 192.168.1.1, пароль/логін: admin/admin).
  • Ви успішно зайшли до веб-інтерфейсу, знайшли та запустили швидке налаштування.
  • Ви встановили отримані від провайдера параметри: тип з’єднання, логін та пароль для входу до Інтернету.
  • Ви встановили параметри мережі Wi-Fi: ім’я мережі (SSID) та пароль для входу до неї.

Якщо ви все це зробили, але доступу до інтернету у вас так і не з’явилося, залишається лише звернутися до техпідтримки провайдера.

Оцініть статтю
Додати коментар